Ольга, 68 - 27 декабря 2007 20:36

РЯДКАМИ ПОЕЗІЇ ПРО ВІЧНЕ:
-----------------------------------------

***
ОДА ЛЮБОВІ

Розпинали любов на хресті.
Забивали гвіздки залізні.
А вона говорила слова прості
І просилася слізно:
- Відпустіть Ви мене,
Хай Вам гріх цей мине.
Пам'ятайте мене, предивну!
Я була - ТАЇНА,
Я була - ОСЯЙНА,
Я для когось була - ЄДИНА.
А її - у підвал,
А її - на екран,
А її - у еротику втисли,
А її - на перон,
А її - у вагон,
А її - на вокзал прокислий!
А її - роздягли,
А її - запрягли,
А її - за пусті гостинці,
А її - в темну ніч,
А її - аби з пліч,
А її - у готель чужинцю!
А її - в нічний бар,
А її - на базар,
А її - у роздріб і оптом,
А її - за столи,
А її - повели,
А її - пропили за сотню!..
А її - у синцях,
А її - у "слівцях",
А її - у брудні салони,
А її - у тираж,
А вона вже - міраж,
А по ній - завели похоронну...
...Крізь століття юнак
Запита, мабуть, так:
- Правда це, що прадавні любили?
Що таке - ТА-Ї-НА?
Що таке - О-СЯЙ-НА?
А що значить - ОДНА-ЄДИНА?
...Розпинали любов на хресті.
Хто хотів - розпинали всі...
(Від Н.Б.)

• 
• 
•