МАРУСЯ, 65 - 6 марта 2009 00:11

[SIZE=-1][COLOR=violet]
Як я хочу, щоб час настав,
По минулих життях знайомий,
Коли ти мене цілував
Обережно і невагомо.

Як я хочу, щоб час спливав
І у темні безодні падав,
І щоб ти мене цілував,
І щоб все це було насправді.

Щоб кружляв тополиний пух
І веселі цвіли кульбаби,
І від них забивало дух,
І щоб зорями Всесвіт вабив.

Як я хочу: не назавжди
Щоб у небі висіли хмари,
І самотніх ночей сліди
Щоб розтали від твого жару.

Невагоме твоє чоло
Від кохання взялося потом,
Як приливом, змило, змело,
Всі нещастя й дрібні турботи.

Я шукаю тебе у снах,
Розмовляю з тобою мовчки,
Помиляючись у стьожках,
Вишиваю тобі сорочки.

Там, де чорне – лягає сум,
Де червоне – лягає щастя.
Чи не втрачу, чи донесу
До останнього, до причастя?

Може, вицвітуть кольори,
Полотно від туги пожовкне?
Чи у бурю, як дуб старий,
Я зламаюся і замовкну?

Як я хочу, щоб мить прийшла,
І усе повторилось знову,
Щоб твоя і моя душа
Опустились в купіль з любов’ю.

Щоб у леті чужих планет
Опиралися часу злому,
І щоб ти цілував мене
Обережно і невагомо.

Олеся[/SIZE][/COLOR]

• 
• 
•